-
1 внутрішнє право
( країни) internal law, local law, territorial law -
2 внутрішньодержавне право
Українсько-англійський юридичний словник > внутрішньодержавне право
-
3 внутрішньодержавне право
юр. -
4 внутрішньодержавне публічне право
Українсько-англійський юридичний словник > внутрішньодержавне публічне право
-
5 municipal law
внутрішньодержавне право, національне право, внутрішнє право ( країни); муніципальне право -
6 domestic law
внутрішньодержавне право, внутрішнє право ( на відміну від міжнародного); національне законодавство ( на відміну від міжнародного) -
7 national law
-
8 internal law
-
9 local law
-
10 territorial law
-
11 law
n1. закон2. право3. (laws) збірка законів (прийнятих се сією законодавчих зборів штату, США)- consular law консульське право- diplomatic law дипломатичне право- fundamental law основний закон, конституція- internal law внутрішнє право- international law міжнародне право- international humanitarian law міжнародне гуманітарне право- international private law міжнародне приватне право- martial law військовий стан- objective laws об'єктивні закономірності- private law приватне право- public law публічне право- international public law міжнародне публічне право- international regional law міжнародне регіональне право- statute law статутне право, "писаний закон"- universal international law універсальне міжнародне право- basic laws of development основні закони розвитку- dialectical law of opposites діалектичний закон протилежностей- domestic law of the receiving state національні закони країни перебування- law of economic rationality закон економічної раціональності- law of nations міжнародне право- law of one price закон однієї ціни- L. of the Sea морське право- law of the treaties договірне право- laws of war закони війни- universal law of motion універсальний закон руху/ розвитку- conflict of laws положення двох або більше законів, що суперечать один одному- laws of history історична закономірність- modification of internal law модифікація внутрішнього законодавства- primacy of international law over internal legislation примат міжнародного права над внутрішнім законодавством- in full conformity to international law у цілковитій відповідності з міжнародним правом- in the perspective of international law у світлі міжнародного права- to be pursuant to the domestic law of the receiving state відповідно до національних законів держави перебування- to be under martial law бути у військовому стані, жити в умовах військового стану- to break the law порушити закон- to declare martial law запровадити військовий стан- to evade the law обходити закон- to faithfully execute the law неухильно виконувати закони- to follow the law підкорятись закону; слідувати закону- to keep within the law не порушувати закону; триматись в рамках закону- to lift martial law відмінити військовий стан- to observe the law підкорятись закону; слідувати закону- law and order правопорядок -
12 Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.[br]Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).Філософський енциклопедичний словник > Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх
-
13 law
1. n1) законin law — законно, за законом
2) право; правознавство; юриспруденціяlaw of treaties — право, що регулює міжнародні договори
canon law — канонічне (церковне) право
3) професія юристаto follow (to go in for) the law — обрати професію юриста
to practise law — займатися адвокатською практикою; бути юристом
4) суд, судовий процесto take (to have) the law of smb. — притягти когось до суду
5) закон (природи, науковий)law of probability — мат. теорія імовірностей
6) правила (гри)7) спорт. перевага, що надається противникові у змаганні8) потуранняlaw school — юридична школа; юридичний факультет
to give (the) law to smb. — нав'язувати свою волю комусь
necessity knows no law — присл. нужда не знає закону
2. v1) звертатися до суду2) нав'язувати свою волю3. intневже?* * *[lxː]v2) дiaл., нав'язувати свою волю -
14 civil law
цивільне право ( об'єктивне), римське цивільне право; внутрішньодержавне право -
15 municipal public law
-
16 Кулябка, Сильвестр
Кулябка, Сильвестр (світське ім'я Симеон) (1704, Лубни, Полтавщина - 1761) - укр. церковний і освітній діяч, філософ, онук укр. гетьмана Данила Апостола О. світу здобув у КМА (1726). Був викладачем КМА, її префектом, а в 1740 - 1745 рр. - її ректором. У 1745 р. виїхав до Санкт-Петербурга, де згодом став єпископом Петербурзьким. Філософські курси, читані К. в КМА впродовж 1735 - 1736 та 1737 - 1739 рр., складаються з діалектики, логіки, фізики, метафізики й етики, репрезентуючи один із варіантів могилянської барокової схоластики, на якій позначився вплив ідей західноєвропейської філософії. Значний інтерес являє собою етичний курс К. Виходячи з властивого бароковій добі розуміння людини як єдності протилежних природ, що спричиняють її внутрішні конфлікти, К. вважав завданням етики допомогти людині знайти розумний компроміс між прагненням її духу і потребами тіла, між її приватними інтересами і необхідністю виконувати свої громадянські обов'язки. Щастя він також розумів як досягнення стану внутрішнього бачення, завдяки якому Бог відкриває людині істину. Важливого значення К. надає проблемі взаємодії інтелекту і волі, яку він розв'язує, виходячи з поширеної в могилянських філософських колах концепції етичного інтелектуалізму. Етичний трактат К. містить також розділ про право і закони. Право він поділяє на природне й довільне, а останнє - на божественне й людське. В людському праві виокремлює церковне й громадське право. Розуміння К. природного права ґрунтується на властивому новітній філософії понятті вроджених особистих свобод і на інтерпретації держави як людського утворення, продукту добровільної угоди правоспроможних за своєю природою індивідів. -
17 sea
n море; океан; водна поверхня земної кулі- adjacent seas суміжні моря- closed sea закрите море- enclosed sea внутрішнє море- high seas відкрите море- inland sea внутрішнє море- intracontinental sea внутрішнє море- land-locked sea внутрішнє море- littoral sea берегове море- marginal sea прилегла зона- open sea відкрите море- patrimonial sea патримоніальне море- sea bed and ocean floor дно морів і океанів; морське дно і ложе океану- sea forces військово-морські сили- sea power- sea war війна на морі- semi-closed sea напівзакрите море- shallow sea мілководне море- shelf sea шельфове море- territorial sea територіальне море, територіальні води- freedom of the seas право вільно вести морську торгівлю- four seas чотири моря, які омивають Велику Британію- seven seas північна і південна частина Тихого океану, Північний Льодовитий океан, моря Антарктики, Індійський океан -
18 Потебня, Олександр Опанасович
Потебня, Олександр Опанасович (1835, с. Гаврилівка, Полтавщина - 1891) - укр. мовознавець, етнолог, філософ. Закінчив історико-філологічний ф-т Харківського ун-ту, після чого студіював у Німеччині. Згодом - проф. Харківського ун-ту, чл.-кор. Петербурзької АН. Докторський ступінь здобув у 1874 р. за лінгвістичну працю "Із нотаток з російської граматики", що стала етапною у розвитку вітчизняної філології З. агальносвітоглядні засади сформувалися під впливом Костомарова і громадівців, а філософсько-методологічні орієнтири - у річищі філософії мови Гумбольдта. Відправною для П. була ідея Гумбольдта про мову як діяльність (energeia) духу, про творення думки мовою. У слові-мовленні він виділяє зовнішню форму (артикульований звук), зміст (значення, думку) і внутрішню форму (зображення). Внутрішня форма слова, за П., визначається своєрідністю народної (національної) мови з властивим саме їй способом бачення та самобутнім світосприйняттям. Значну увагу П. приділяв проблемі еволюції значень С. піввідношення в слові образу і значення має історичний характер. У міфологічній свідомості образний і понятійний плани мови невіддеференційовані (у міфі образ і річ, об'єктивне й суб'єктивне, внутрішнє і зовнішнє ототожнюються); у художньо-поетичному мисленні значення подається через образ. Полісемантичність значень становить специфіку поетичної мови. Науковому мисленню, що звертається до мови прози, притаманний пріоритет значення щодо образу. Слово стає прозорим у процесі втрати внутрішньої форми (тим самим воно прагне прирівняти себе до поняття) М. ова для П. є історичною формою народного духу, вона окреслює національну осібність спільноти, кодуючи у структурах створеного нею "проміжного" світу особливий національний світогляд. Крім "мови і мислення" першорядне значення у філософській концепції П. посідають також поняття "народ", "народність", "національний", "націоналізм". Зокрема, поняття "народ" П. пов'язував не з державною приналежністю, а з вищим щаблем самостійного національного і культурного життя. Вбачаючи у мові єдино властиві кожній людині та кожній спільноті спосіб і можливість сприймати світ і мислити його, П. рішуче виступав проти денаціоналізації загалом і деукраїнізації зокрема. Зникнення хоча б однієї мови спричиняє втрату на рівні загальнолюдської культури, яка становить інтегративний продукт різних національних культур. Осмислюючи мовно-культурні аспекти філософії національної ідеї, П. вважав останню "родом месіанізму" і захищав право національних культур на самостійне і рівноправне співіснування і розвиток. Поняття "націоналізм" розглядав як світогляд, що обстоює національну розмаїтість людства, стверджував, що "послідовний націоналізм є інтернаціоналізмом".[br]Осн. тв.: "Про деякі символи у слов'янській народній поезії" (1860); "Думка і мова" (1862); "Про зв'язок деяких уявлень у мові" (1864); "Про долю і споріднені з нею істоти" (1867);"Пояснення малоросійських та споріднених народних пісень". У 2 т. (1883, 1889); "Із нотаток з російської граматики". Т. 1, 2 (1888), т. З (1894); "Психологія поетичного і прозового мислення" (1910) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Потебня, Олександр Опанасович
-
19 trade
1. n1) заняття, ремесло; професія, фахto put smb. to a trade — учити когось ремесла
what's your trade? — чим ви займаєтеся?, хто ви за фахом?
2) галузь торгівлі (виробництва, промисловості); промисловість3) торгівляdomestic (home, inland) trade — внутрішня торгівля
fair trade — а) торгівля на основі взаємної вигоди; б) розм. контрабанда
retail (wholesale) trade — роздрібна (оптова) торгівля
4) (the trade) збірн. торговці; підприємці5) розм. ґуральники, пивовари; особи, які мають право продавати спиртні напої6) видавці, книготоргові7) мор., розм. підводний флот8) роздрібна торгівля; магазин, крамницяto be in trade — бути торговцем, мати крамницю
9) роздрібні торговці10) покупці, клієнтураI think our products will appeal to your trade — гадаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям
11) угода (тж політ.); обмін12) розм. спосіб життя13) лінія поведінки14) спосіб15) розм. звичай; звичка16) вхід і вихід17) розм. мотлох; сміття; покидькиT. Board — комісія з питань заробітної плати (у певній галузі промисловості)
trade mission — торгове представництво, торгпредство
trade price — фабрична (оптова) ціна
trade school — професійна (виробнича) школа; ремісниче училище
2. v1) торгувати (чимсь — in; з кимсь — with)3) мінятися4) бути постійним покупцем (у певному магазині)5) торгувати своїм політичним впливом; продавати свої політичні переконанняtrade off — а) збувати; б) обмінювати
trade on — мати вигоду; використовувати в особистих інтересах
* * *I [treid] n1) заняття, ремесло, професіяthe tools of ones trade — знаряддя ремесла, робочий інструмент
the trade of weaver [or tailor, of shoemaker] — ремесло /професія/ ткача [кравця, сапожника]
a saddler [a potter, a blacksmith, a grocer, a mason]by trade — шорник [гончар, коваль, бакалійник, каменяр]по професії
to put smb to a trade — вивчати когось ремеслу
whats your trade — є чим ви займаєтесяє; робочий; ремісник
2) галузь торгівлі; галузь виробництва; галузь промисловості; промисловістьthe building [the furniture] trade — будівельна [меблева]промисловість
the publishing [printing] trade — видавнича [друкарське]справа
3) торгівляdomestic /home, inland/ trade — внутрішня торгівля foreign /overseas/ зовнішня торгівля
fair trade — торгівля на основі взаємної вигоди; контрабанда
illicit trade — незаконна торгівля; торгівля наркотиками
wholesale [retail] trade — оптова [роздрібна]торгівля
tea [ivory] trade — торгівля [слонячою кісткою][див.тж. 4]
trade in arms [in cotton] — торгівля зброєю [бавовною]
liberty /freedom/ [prohibition, stoppage] of trade — вільна [заборона, припинення]торгівлі
to be in trade — займатися торгівлею [див.тж 5]
to carry on /to engage in/ the trade of smth — вести торгівлю чемось.
to revive [to restrict] trade — відновлювати [обмежувати]торгівлю
trade is at a standstill — торгівля знаходиться в стані застою, торгівля зійшла нанівець
hes doing a roaring trade — він веде нечувано вигідну торгівлю, торгівля стала для нього золотим дном; ринок
souvenirs for the tourist trade — сувеніри для продажу туристам; ділова активність
4) збір. ( the trade) торговий стан; купці, купецтвоtrade and gentility — торговий, дворянський стани
to marry into trade — вийти заміж за торговця; торговці або підприємці ( у будь-якій галузі); представники певної професії
the woollen [the ivory, the tea] trade — торговці шерстю [слонячою кісткою][див.; тж. 3]
a member of the writing trade — член письменницької спілки, письменник
the book trade opposes national censorship — книгопродавці виступають проти державної цензури; особи, що мають право продажу спиртних напоїв; пивовари, винокури; видавці, книгопродавці; мop. підводний флот
5) роздрібна торгівля; магазин, лавкаto be in trade — бути торговцем, мати магазин /лавку/; [див.; тж. 3]; роздрібні торговці
6) клієнтура, покупціto have a lot of trade — мати велику /багату/ клієнтуру
I think our products will appeal to your trade — я думаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям
7) операція; обмінin trade for smth — у обмін на щось
to take smth in trade — придбати щось в черзі обміну; угода; операція
8) = trade wind9) дiaл. або icт. спосіб життя; лінія поведінки; спосіб; звичай, звичка10) дiaл. або icт. подорожі туди, назад; від'їзд, приїзд; відхід, прихід11) дiaл. або icт. сум'яття; тривоги, хвилювання12) дiaл. непотріб; сміття; покидьки; низи суспільства, погань, шушваль••everyone to his trade — прис. кожному своє
II [treid] atwo of trade a never /seldom/ agree — прис. два фахівці рідко погоджуються один з одним
1) торговыйtrade agreement /pact/ — торгова угода
trade balance [barrier] — торговий баланс
2) промисловий, економічнийtrade association — промислове об'єднання [див.; тж. 3]
trade journal /magazine/ trjyjvsxybq — журнал, журнал новин промисловості, торгівлі [див.; тж. 3]3, професійний
trade journal — професійний /спеціальний/ журнал [див.; тж. 2]
III [treid] vtrade association — професійне об'єднання [див.; тж. 2]
1) торгуватиto trade heavily — вести широку /жваву/ торгівлю
to trade in silk [in wool, in cotton, in salt] — торгувати шовком [шерстю, бавовною, сіллю]
to trade with Egypt [with a foreign firm] — торгувати з Єгиптом [з іноземною фірмою]
2) міняти, обмінюватиto trade knives and beads for skins — обмінювати ножі, намиста на шкури
to trade a city lot for a farm — обміняти міську ділянку на ферму; обмінюватися
they traded anecdotes — вони обмінялися ( свіжими) анекдотами
3) бути постійним покупцем (певного магазин; отоварюватися)to trade with the local grocer /at the local grocery/ — бути постійним клієнтом місцевого бакалійника
to trade in /on/ ones political influence — торгувати своїм політичним впливом
5) (on, upon) отримувати вигоду, використовувати в особистих ціляхto trade on the credulity of a client — використовувати довірливість /обдурити/ покупця
-
20 Локк, Джон
Локк, Джон (1632, Рингтон - 1704) - англ. філософ. Освіту здобув в Оксфорді (ступінь бакалавра у 1656 р., магістра - у 1658 р.). Викладав в Оксфордському ун-ті риторику, давньогрецьк. мову, філософію. Од 1667 р. - секретар лорда Біллі (Шефтсбері), з яким він плідно співпрацював до смерті останнього (1683). Перша наукова стаття Л. була опублікована в Голландії, коли йому виповнилося 54 роки. Свій головний твір "Дослід стосовно людського розуму" Л. писав протягом 20 років. Хоча він витримав 4 видання і був перекладений на франц. та лат. мови, новизна висловлених Л. ідей викликала постійну критику. В Оксфорді філософські ортодокси навіть піддали твір Л. формальному осудові, на що його автор відреагував як на добру "рекомендацію книги". В центрі уваги Л. - проблема походження ідей, якій він дав емпіричне обґрунтування: немає "вроджених ідей", а людський розум першопочатково - це tabula rasa (чиста дошка), на якій досвід пише свої письмена. На відміну від Бекони, емпіризм якого має переважно методологічну спрямованість, Л. змістив акцент на теорію пізнання, передусім - на пізнання саме людської природи, а не природи як такої. Всупереч картезіанцям (зокрема, Мальбраншу), кембриджським платонікам та університетській схоластичній філософії він дійшов висновку, що всі людські знання мають досвідне походження, причому вони випливають не лише з зовнішнього (відчуття), а й з внутрішнього (рефлексія) досвіду. В основі будь-якого знання знаходяться прості ідеї, які виникають в результаті дії на людський розум первинних (протяжність, фігура, щільність, рух) та вторинних (колір, запах, смак, звук) якостей тіл. Із простих ідей утворюються складні, серед яких вирізняються три різновиди - модуси, субстанції, відношення. Л. вводить поділ знання також на три типи - інтуїтивне (виникає внаслідок порівняння ідей та встановлення їхньої подібності і відмінності); демонстративне (спирається на попереднє, виявляючи узгодженість чи неузгодженість ідей через опосередковуючі щаблі); сенситивне (сприйняття існування одиничних речей). Інтуїтивне знання стосується нашого власного існування (внутрішній досвід); демонстративне - існування Бога; сенситивне охоплює існування зовнішнього світу. Теза про існування Бога є наскрізною не тільки в "Досліді...", а й у "Другому трактаті про громадянське управління". Л. стверджує, що людині притаманні певні засадничі природні права, які є даром Божим усьому людству - право на життя, свободу і власність В. иникнення суспільства Л. обґрунтовує за допомогою теорії суспільного договору, однією із чільних ідей якої є ідея суверенітету народу: народ має право замінити своїх правителів (навіть шляхом революції), якщо вони не облаштовують його добробут та втрачають його довір'я І. деї природних прав людини та природного закону належать до засадничих у формуванні ідеології лібералізму. У висвітленні проблем релігії та міжрелігійних стосунків Л. - один із найпереконливіших фундаторів ідеї толерантності (яку він поширював і на атеїстів). У царині освіти головний акцент - на вихованні характеру й інтелекту.[br]Осн. тв.: "Лист про толеранцію" (1689); "Два трактати про управління" (1689); "Дослід стосовно людського розуму" (1690); "Думки про освіту" (1693); "Обґрунтованість християнства" (1695).
См. также в других словарях:
Право гражданства — греч. термин означает право гражданина и одноврем. гражданство и гос. конституцию. В большинстве греч. гор. госуд. основанием для получения П. г. явл. обладание земельной собствен. и происхожд., обеспечивающее принадлежность к определ.… … Древний мир. Энциклопедический словарь
КРЕПОСТНОЕ ПРАВО — высшая степень неполной собственности феодала на работника произ ва. Иногда в литературе под К. п. понимается всякая форма феод. зависимости. К. п. находит юридич. выражение в 1) прикреплении крестьянина к земле; 2) праве феодала отчуждать… … Советская историческая энциклопедия
КАНОНИЧЕСКОЕ ПРАВО — в правосл. церкви совокупность законов (канонов), т. е. правил, установленных гл. обр. на вселен, и нек рых др. соборах (до 9 в.). Значит, часть этих правил включалась в право церк., действовавшее в царской России. В католич. церкви К. п.… … Атеистический словарь
Каноническое право — (canon law), принятые церковью правила и нормы жизни, к рыми руководствуются все ее орг ции. Исторически К.п. восходит к установлениям римской католической церкви; на протяжении всей ее истории неоднократно упорядочивалось и корректировалось, в… … Народы и культуры
Международное право — (иногда называемое правом наций) (international law), юрид. принципы и нормы, регулирующие международные отношения. Согласно статье 38 Статута Между народного суда, тремя осн. источниками М.п. являются: междунар. конвенции или договоры; междунар … Народы и культуры
«К КРИТИКЕ ГЕГЕЛЕВСКОЙ ФИЛОСОФИИ ПРАВА» — рукопись К. Маркса, написанная весной летом 1843 в Крёйцнахе. Начало критики Марксом гегелевского учения о государстве и праве относится к весне 1842. Рукопись 1843 содержит критику раздела «Внутр. гос. право» гегелевской «Философии… … Философская энциклопедия
СЧАСТЬЕ — внутр. удовлетворенность жизнью, сознание полноты своего бытия, осуществления целей и желаний. Представления людей о С.. о том, «то нужно для С., весьма различны, что обусловлено историч., соц. причинами, индивид. склонностями. Релит, учения… … Атеистический словарь
СВОБОДА СОВЕСТИ — право граждан исповедовать любую религию или не исповедовать никакой, отправлять релит, культы или вести атеистич. пропаганду. Таково марксист. ленин. понимание С. с. и ее определение, содержащееся в Конституции СССР. С. с. органич. неотъемлемая… … Атеистический словарь
СОЮЗ СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК — (СССР, Союз ССР, Советский Союз) первое в истории социалистич. гос во. Занимает почти шестую часть обитаемой суши земного шара 22 млн. 402,2 тыс. км2. По численности населения 243,9 млн. чел. (на 1 янв. 1971) Сов. Союзу принадлежит 3 е место в… … Советская историческая энциклопедия
Земские учреждения — I образованы для заведования делами о местных пользах и нуждах губерний и уездов. Мысль о необходимости образования особых органов местного хозяйственно распорядительного управления возникла одновременно с составлением положений об освобождении… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
СОЕДИНЕННЫЕ ШТАТЫ АМЕРИКИ — США (United States of America, U. S. A.), гос во в Сев. Америке. Tepp. США состоит из 3 несмежных частей: двух материковых районов собственно США (осн. часть США) и Аляски, и Гавайских о вов в Тихом ок. Осн. часть США граничит на С. с Канадой, на … Советская историческая энциклопедия